В ході візиту гості перебували у Коростишівському лісгоспі, де ознайомилися з роботою лісопожежних станцій, систем відеоспостереження за лісовими масивами, пожежною  технікою та засобами пожежогасіння. В державному підприємстві «Житомирське лісове господарство» турецькі колеги відвідали базовий розсадник та побачили, як вирощують сіянці із закритою кореневою системою.

Попри усі відмінності  у веденні лісового господарства у Туреччині та Україні, як от природно-кліматичні умови, законодавчі акти, обсяги державного фінансування тощо, лісівники обох країн знайшли багато спільних проблем у своїй діяльності.

Ліси Туреччини теж страждають від всихання хвойних насаджень. Однак, як розповіли гості, цей процес не завдає їхньому господарству таких нищівних збитків, як у нас. Адже хворі дерева вони  прибирають достатньо швидко, поки ті ще  не втратили своєї товарної якості, бо рішення щодо проведення санітарної рубки у них приймається самими ж лісівниками, і на це не витрачається дорогоцінний час. Таким чином  зменшується ризик поширення хвороби.  У нас же аби провести рубку всихаючих дерев лісівникам доводиться взяти низку дозволів з різних інстанцій, на це витрачається 1,5 – 2 місяці, в результаті хвора деревина перетворюється на дрова, а вогнище захворювання збільшується в рази…

Здивували гостей і розповіді житомирян про те, що наша громадськість часто-густо вкрай незадоволена тим, що площа санітарних рубок  впродовж останніх років значно збільшилася, та не завжди хоче прислухатися до аргументів лісівників.

-       Лісівники є спеціалістами лісової справи і саме вони найкраще знають, які заходи потрібно проводити  у лісі, - зауважили турецькі колеги. – Адже, коли лікар приймає рішення ампутувати пацієнту хвору кінцівку, бо інакше той може померти, то хіба може громадськість висловлювати свій протест проти цього?

Загалом же турецьким лісівникам сподобався і наш ліс, і господарський підхід до його відновлення та збереження. Гості поділилися, що по приїзді додому планують побудувати в своїх лісах такі ж рекреаційні пункти, які відвідали на території нашої області.

-       Впевнений, що таке спілкування надзвичайно корисне для обох сторін, - переконаний перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн. – Часто проблеми лісу не мають кордонів і є спільними для лісівників різних країн, а особливо сусідніх. Тому вирішувати їх разом значно простіше.

Прес-служба Житомирського  ОУЛМГ