Нині цей метод стратифікації, іншими словами  -  підготовки насіння до висівання, застосовують не всі лісові господарства, однак  досвідчені лісівники знають,  що він вартий того, щоб до нього вдаватися.

«На власному досвіді переконалися, - каже головний лісничий підприємства Анатолій Хомич, -  що після снігування насіння має більшу силу до проростання, сходи дає дружні, і сіянці  -  вищої якості. Тож кожного року в кінці січня або на початку лютого, якщо є достатньо снігу, ми, умовно кажучи,  й закопуємо в нього  насіння. Таким чином волога  стимулює   в ньому процес пробудження, а помірна температура стримує проростання до потрібного часу.»                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Однак просто закопуванням  це назвати не можна, бо тут є своя технологія. Насіння виноситься з насіннєсховищ,  де воно зберігалося в скляному посуді, і висипається на складену вдвічі марлю шаром товщиною 1,5-2 сантиметри,  далі такою ж марлею закривається і виходить такий собі плаский мішечок. Після цього його засипають снігом. Потім кладуть дерев'яну стружку, знову сніг, стружку, сніг… В результаті над насінням вибудовується замет заввишки метр.

Так під снігом насіння лежатиме до кінця березня, а то й до початку квітня, в залежності від погодних умов, аж поки в розсадниках не розпочнуться роботи з висівання. 

Цього року в Коптівщинському лісництві цього лісгоспу заснігували 15 кг насіння сосни звичайної. З нього планують виростити близько півмільйона  сінців.

Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ