А саме він нині неабиякої шкоди завдає лісам, як українським, так і білоруським. Спеціалісти лісозахисту, науковці та лісопатологи двох країн об’єднує пошук найефективніших шляхів боротьби з шкідником задля збереження лісу.
Таким був лейтмотив зустрічі українських та білоруських лісівників, яка пройшла на базі державного підприємства «Малинське лісове господарство».
«Аерозольний генератор ГАРД-МН, який базується в Малинському лісгоспі, підприємства нашого управління використовують в роботі з 2011 року – саме в ці роки спостерігалися спалахи рудого та звичайного соснового пильщика - зазначає перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн. – Однак, для боротьби з найбільшою сьогоднішньою бідою в наших лісах – короїдом він не використовується. По-перше, в Україні немає препарату, який би був помічний в боротьбі саме з цим шкідником. По-друге, обробка насаджень методом розбризкування в боротьбі з короїдом є взагалі неефективною, позаяк шкідник живе і живиться під корою дерева, на відміну від листо- та хвоєгризучих, і дістатися до нього важко.»
Наші білоруські колеги нещодавно придбали таку ж аерозольну установку і приїхали до житомирських лісівників, аби ті поділилися досвідом використання її в роботі.
Отож в ході навчального семінару з питань хімічної обробки осередків шкідників з використанням аерозольного генератора спеціалісти обласного управління лісового та мисливського господарства, Малинського держлісгоспу та Державної установи із захисту та моніторингу лісу «Беллесозащита» республіки Білорусь обговорювали проблемні питання, які виникають в ході боротьби з хворобами та шкідниками лісу, ділилися професійними секретами, обмінювалися досвідом.
Варто зазначити, що використання вищезазначеного генератора у боротьбі з шкідниками лісу є досить ефективним та значно дешевшим, ніж, скажімо, авіація. Для обприскування насаджень з гелікоптера чи літака необхідно 25-40 літрів робочої рідини на 1 гектар, а з використанням ГАРДа – 600 грамів. А ще ж потрібно додати вартість пального та обслуговування.
Відтак колеги з сусідніх країн домовилися і надалі обмінюватися досвідом та напрацюваннями в питаннях та захисту лісу.
