З цієї причини колектив уже третій місяць живе в режимі постійних перевірок. У лісгоспі побували представники державної екологічної інспекції, територіальної державної інспекції з питань праці, державної фінансової інспекції, обласного управління лісового і мисливського господарства.

До речі, комісія облуправління лісового і мисливського господарства, йдеться у листі, перевіряла достовірність фактів, викладених Тетяною Михайлівною, у її присутності. Однак документального підтвердження порушень, які начебто носять масовий характер, не виявлено. За результатами роботи комісії на підприємстві були проведені збори трудового колективу, на які була запрошена і заявниця. Але взяти участь у них вона відмовилася.

Тим часом, наголошують автори листа до редакції, ДП «Малинське лісове господарство» є одним з найбільших та бюджетоутворюючих підприємств Малина і району. Тут постійно нарощуються темпи випуску і реалізації продукції, своєчасно виплачується зарплата. Колектив доклав немало зусиль, щоб у своїй діяльності досягти таких результатів, тому його глибоко обурює перекручення фактів Т.М.Кравчук.

«Нам хочеться стабільно працювати, оновлювати матеріально-технічну базу, купувати нову техніку, запроваджувати новітні методи господарювання. Натомість частину часу ми змушені витрачати на спростування неправдивої інформації, роботу різних комісій, -- йдеться у листі. -- До того ж, усі скарги Т.М.Кравчук будуються на основі власних поглядів, які йдуть урозріз з державною політикою розвитку лісового господарства та стратегією Державного агентства лісових ресурсів України».

Відверто кажучи, остання фраза мене дещо насторожила. Якось не вірилося, що одна людина, нехай навіть з великим досвідом роботи, може реально оцінювати діяльність усієї лісової галузі України. Принаймні, намагається. В цьому переконалася, спершу прочитавши в Інтернеті лист Тетяни Михайлівни, адресований Прем’єр-міністру України, а потім -- безпосередньо поспілкувавшись із нею. Суть її претензій до діяльності галузі загалом і ДП «Малинське лісове господарство» зокрема зводиться ось до чого.

Цитую з листа Прем’єр-міністру. «В державному підприємстві «Малинське лісове господарство» Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства за останній рік склалася жахлива ситуація з станом справ, масово знищуються лісові насадження, несвоєчасно виплачується зарплата, фактично підприємство доведено до банкрутства.» «Підприємством на фоні важкого фінансового стану здійснюється вкладання значних коштів в непрофільні основні засоби та фіктивні послуги: будівництво торгового комплексу «Лісовичок» (350 тис. грн., коштовних лісових доріг (400 тис. грн. у рік)…, засоби GPSстеження за автотранспортом, закупівлю бирок та обладнання для електронного обліку тощо». «Система Держкомлісгоспу, Житомирське обласне управління та Малинський лісгосп зокрема з року в рік звітують про зростання обсягів реалізації. Офіційно обгрунтовується це ефективністю управління, впровадженням нових технологій, підвищенням продуктивності праці. А фактично діє лише один чинник – неконтрольоване збільшення обсягів заготівлі лісопродукції». «З метою створення сприятливих умов для приховування злочинної діяльності проводиться відповідна кадрова політика: під лозунгами оптимізації чисельності та наведення порядку масово звільняють фахових співробітників».

Ось тут ми і підійшли до того моменту, з якого, власне, і зчинилася ця, образно кажучи, буря. Т.М.Кравчук віддала лісовій галузі 36 років свого життя. Спеціаліст вона, за словами усіх, з ким довелося розмовляти в лісгоспі, – хороший. Однак у червні цього року в лісгоспі розпочалася оптимізація чисельності працюючих -- скорочено 23 штатні одиниці, в тому числі й посаду провідного інженера лісового господарства, яку займала Тетяна Михайлівна. Це рішення, як повідомила юрисконсульт підприємства В.І.Литвиненко, було обумовлено тим, що обов’язки провідного інженера і головного лісничого, по суті, дублювалися.

Щоправда, незважаючи на пенсійний вік Т.М.Кравчук, її, як кажуть, не викинули просто на вулицю. Спершу жінці запропонували посаду інженера з охорони та захисту лісу, потім -- інженера з лісовідновлення. Від обох пропозицій Тетяна Михайлівна відмовилася, вважаючи, що це пониження в посаді є для неї принизливим. Натомість вона, за її ж словами (цитую дослівно), «взяла на себе зобов’язання виступити в ролі фактора, який нібито хоче зруйнувати систему, виправити її».

Найбільше претензій у колишньої працівниці – до директора лісгоспу В.Б.Матіяша. Мовляв, спеціалістів не цінує, до людей ставиться зверхньо, через нього звільнилися п’ятеро лісничих, у тому числі й лісничий Українківського лісництва Ю.О.Сивко, «куди завжди возили усі комісії і перевірки». Я зв’язалася по телефону з Юрієм Олександровичем:

-- Віктор Броніславович не має ніякого відношення до мого звільнення, -- запевнив він. – Навпаки, він просив мене не поспішати, подумати. Але в лісгоспі АПК мені запропонували вищу посаду -- заступника директора з виробництва. Тож я й погодився. А з В.Б.Матіяшем у мене і зараз прекрасні стосунки.

Приблизно таку ж відповідь я почула і від колишнього лісничого В.В.Чушенка:

-- Ніхто мене не виганяв з лісгоспу, я сам пішов, бо знайшов кращу роботу.

А тепер -- ще одна деталь. Коли я спілкувалася з працівниками, верстатниця Т.К.Марченко розповіла, що за 20 з лишком років роботи вона пережила не одного директора. Так от, В.Б.Матіяш став першим із них, хто навідався до гуртожитку, де вона проживає. Тут перекрили дах, замінили вікна, провели каналізацію.

Що ж стосується заробітної плати, то і Тетяна Корніївна, і її колеги -- верстатники Я.М.Литвинчук і М.В.Бовсунівський та оператор лінії з виготовлення обрізних пиломатеріалів В.І.Левченко -- в один голос заявили, що жодного дня затримки з виплатою не було та й заробляють вони цілком пристойно. Це ж підтвердив і водій О.О.Маточкін, розповівши, що у серпні, наприклад, на вивезенні лісу він заробив «чистими» більше 8 тис. грн., а в попередні місяці -- не менше 6 тис. грн. І це – завдяки тому, що саме з приходом В.Б Матіяша на підприємстві була впроваджена подвійна оплата за третій і четвертий рейси.

Не знайшла я підтвердження і словам Т.М.Кравчук щодо «банкрутства» підприємства. В акті комісії обласного управління лісового і мисливського господарства зазначається, що в ДП «Малинське лісове господарство» постійно нарощуються темпи виробництва, збільшуються обсяги випуску та реалізації продукції. Це ж засвідчує й аналіз роботи підприємства за 10 місяців цього року, який надала мені головний економіст лісгоспу Л.Ю.Лобачевська. У документі, зокрема, вказано, що заготівля деревини за цей період становить 121,9% до відповідного періоду минулого року, обсяг реалізації продукції – 120%.

Уявляю реакцію Тетяни Михайлівни на ці цифри, мовляв, і вона ж говорить про те, що інтенсивність лісокористування зросла. Однак, пояснює головний лісничий підприємства В.С.Маєвський, абсолютно всім на підприємстві відомо, що лісгосп вирубує щороку тільки те, що передбачено розрахунковою лісосікою. Інакше й бути не може, адже стратегічна мета лісівників – збільшення площ, вкритих лісом.

-- Збільшення ж рубок, – продовжує Василь Сергійович, -- обумовлене важливими причинами, добре відомими Т.М.Кравчук. Приміром, вона добре знає, як постраждали наші ліси від сніголамів. Залишати таку деревину в лісі – означає приректи його на хвороби і розмноження шкідників. Друг, не менш важлива, причина – масове всихання соснових насаджень через судинний мікоз. До речі, Тетяна Михайлівна, працюючи провідним інженером, якраз і займалася цією проблемою. Тому їй добре відомо, що боротися з цим захворюванням можна лише вирубуванням хворої ділянки лісу, як і те, що замість вирубаних дерев ми відразу ж садимо нові. У цьому році, наприклад, молодим лісом засаджена площа 260 га. Це – на 31 га більше, ніж торік.

Зазначу, що ці ж причини збільшення інтенсивності лісокористування вказані і в акті комісії обласного управління лісового і мисливського господарства. Про них казали і люди, які працюють безпосередньо в лісі -- лісничий Іршанського лісництва С.П.Дідківський, помічник лісничого Н.П.Оксьоненко, старший майстер лісу Д.О.Безпрозваний.

А ще вони, а також інші працівники лісгоспу, в один голос обурювалися: чому Т.М.Кравчук не говорила про недоліки у веденні лісового господарства тоді, коли займала одну з керівних посад на підприємстві.

-- А тепер, коли у нас стільки турбот із наведенням порядку в лісі після сніголамів, ми змушені витрачати час на різні перевірки, -- зауважує С.П.Дідківський.Що стосується вимоги Тетяни Михайлівни припинити рубки основного користування, то це усі, з ким довелося розмовляти, взагалі вважають нереальним.

-- За 10 місяців цього року на садіння, захист й охорону лісу ми витратили 10,5 млн. грн. власних коштів, -- каже головний економіст Л.Ю.Лобачевська. -- Якщо не займатимемося заготівлею деревини, де ми кошти братимемо? А де візьмуться кошти на палильно-мастильні матеріали, запасні частини, заробітну плату? Адже держава нас майже не фінансує. І це також знає Тетяна Михайлівна.

І вже зовсім дивним є те, що лісівник з таким солідним стажем виступає проти новацій у галузі: створення рекреаційних ділянок, будівництва лісових доріг, упровадження електронного обліку деревини тощо. За словами Т.М.Кравчук, їх впровадження, коли в держави немає коштів на фінансування галузі, є, м’яко кажучи, недоречним. Та це, вважає вона, уже на совісті Держагентства, яке, розсилаючи вказівки, не думає, де лісгоспи братимуть кошти на їх виконання.

Але ж що поганого, якщо галузь розвивається? Тим більше, що в цих новаціях є і соціальна складова. Мені довелося побувати на відкритті не однієї лісової дороги. І я чула, як жителі навколишніх сіл дякували лісівникам за них. А на рекреаційних майданчиках із задоволенням зупиняються цивілізовано відпочити подорожні. зупинялися звичайні пасажири з транспорту, що проїжджав мимо, або ж перехожі.

Тим більше, що й економічно ці новації вигідні лісовому господарству. Головний інженер лісгоспу С.М.Фурник розповів, що завдяки лісовим дорогам скоротилися і час, і відстані вивезення деревини з лісу. Та й автомобілі стали менше ламатися, простоювати на ремонті. В «Лісовичку» ж за травень і три літні місяці реалізовано продукції на 227,7 тис. грн., рентабельність -- 27%.

А перший заступник начальника обласного управління лісового і мисливського господарства В.Г.Зарічний повідомив, що новаціями житомирських лісівників дедалі більше цікавляться їх зарубіжні колеги. От і недавно у Малинському й Овруцькому лісгоспах побували лісівники з Білорусії, які вивчали досвід створення рекреаційних ділянок та впровадження електронного обліку деревини.

З приводу ж звернень Т.М.Кравчук Василь Григорович сказав, що вона веде якусь придуману нею ж війну. Краще б вона свою енергію спрямувала на те, щоб передати знання і досвід молодим. Їй пропонували таку посаду.

А директор лісгоспу В.Б.Матіяш щиро пошкодував, що Тетяна Михайлівна не погодилася на посаду інженера з лісовідновлення.

-- Може, тоді культури в нас стали б ще кращими, -- каже Віктор Броніславович.

Мені ж на думку спав початок нашої розмови з Т.М.Кравчук. Вона емоційно розповідала, яке задоволення їй доставило садіння разом із сусідами лип на дачі. Тож мимоволі подумалося: а, може, варто Тетяні Михайлівні прислухатися до думки директора та всього колективу?

Аліна РИГУН, газета «Житомирщина»