Цьогоріч природна стихія завдала відчутної шкоди окремим територіям на півночі Житомирщини, пошкодила покрівлі багатьох осель, буревій і вітроломи пройшлись зокрема по угіддях Городницького і Новоград-Волинського держлісгоспів, знищили лісові насадження у декількох лісництвах. Але ліс в багатьох районах постраждав не лише від вітру і граду, але й від підтоплень, та чомусь ця шкода від негоди не вважається суттєвою. Ми побували в Ємільчинському держлісгоспі і як кажуть, на місці оцінили ситуацію.
Зараз у ДП «Ємільчинське лісове господарство» нараховується 1202 гектари боліт, хоча в залежності від кліматичних умов підтоплених ділянок може бути й більше, як, наприклад, у цьому році.
З іншого боку, саме болото – це не продуктивна зона лісу, адже дерева там ростуть поодинокі (здебільшого вільха, рідше – береза), а переважають кущі, очерет і верболози. Ну і, зрозуміло, що в болотах проживає унікальний ареал живих істот: птахів, плазунів, комах і звірів, таких як бобер, наприклад.
– Зараз нам дуже важливо, щоб площа підтоплень у лісгоспі була контрольованою, – пояснює головний лісничий «Ємільчинське лісове господарство» Олександр Мельниченко. – Нинішня дощова весна призвела до нових масштабних затоплень у ємільчинських лісах. Значно піднявся рівень грунтових вод, а це для кореневої системи багатьох порід дерев не є добре. Затяжну водну «окупацію» витримує лише дуб і частково вільха, береза поступово чорніє, а сосна відразу гине.
Раніше в поліських лісах діяла розгалужена система меліоративних каналів, за допомогою якої регулювались рівні грунтових вод в лісових масивах. У нас вона, на жаль, не збереглась, отож лісівникам доводиться протистояти водній стихії нині самостійно. Подекуди ми своїми силами розчистили лісові канали, збільшили скиди надлишкової вологи. Бо якщо дерево стоїть у воді, то коренева система невдовзі підпарюється, чорніє і деревина починає всихати. Зараз підвищення грунтових вод ми зафіксували як на території декількох об’єктів природно-заповідного фонду, так і в експлуатаційних лісах.
Зрозуміло, що ці заболочені й підтоплені території, як правило, знаходяться у важкодоступних місцях, тому до них ми прискорено прокладаємо більш-менш впорядковані лісові дороги, облаштовуємо транспортне сполучення.
Ще один неочікуваний бар’єр – бобри і їх штучні загати, які затримують потоки води. У спекотливі роки боброві греблі рятують ліси від посухи, а нинішньої дощової весни вони, навпаки, шкодять окремим угіддям, бо сприяють підтопленням і акумулюють зайву воду. Нам довелося розчистити деякі боброві загати, щоб вода вільно протікала у руслах.
Нинішній рік, його початок, виявився надто дощовим, опадів випало втричі більше норми. Мабуть, ніхто не очікував такої навали вологи, отож зараз доводиться контролювати ситуацію, як кажуть, в ручному режимі, щоб зменшити можливі втрати лісосировини, – зазначає головний лісничий Ємільчинського держлісгоспу.
Сьогодні кліматичні зміни передбачити важко. Якою буде погода до кінця року теж, мабуть, достеменно ніхто не знає, отож і лісівники, і аграрії мають бути готові до нинішніх дещо радикальних кліматичних викликів. Адже шкода від підтоплень іноді може бути навіть більшою, чим від буревіїв.
