Саме таке враження - здійняти побільше галасу, "засвітитися", збурити масу емоцій у громаді, надавивши на болюче - екологію і замовчавши причини та наслідки, складається від виступів на минулій сесії людей, котрі назвали себе громадськими активістами і виступили зі зверненням про те, що лісівники вирубують ліси.

Чому це сприймалося як популізм чистої води? Тому, що наша газета і багато інших ЗМІ вже неоноразово повідомляли про це екологічне лихо - всихання соснових насаджень на Поліссі через масове знищення їх загрозливим шкідником - короїдом. Лісівники, на чолі з директором Баранівського лісгоспу Анатолієм Остудімовим, багато разів запрошували громадськість і ЗМІ на виїзні наради, просто у лісі разом з науковцями та екологами показували і розказували, відповідали на всі запитання і пояснювали, що іншого виходу ще ніде в світі не знайшли, а порятунок соснових лісів один - чим швидше прибирати пошкоджені дерева, які так чи інакше вже приречені. Але чим швидше це робити, тим більше шансів врятувати неуражені шкідником площі. Та й тут не все так просто - жодне дерево лісівники не мають права зрізати, аж поки не отримають на це кілька десятків дозволів з різних інстанцій, та ще поки ці дозволи не затвердять науковці та екологи.

Чи знали про це активісти і деякі депутати, які так емоційно запевняли, що лісівники ріжуть здорові ліси? Впевнена, що це люди з освітою, які читають газети, дивляться телебачення, зрештою - спілкуються з фахівцями. Однак... мабуть не хочуть чути і не хочуть бачити. "Ліс ріжуть!" - ці вигуки повторювалися і повторювалися. Зрештою не втрималася, аби не поцікавитися - дайте конкретні факти і ми про них надрукуємо, проведемо власні журналістські дослідження. Тут вже "представники громадськості" почали кивати один на одного або переводити тему розмови. Ось тоді і стало зрозуміло, що цим людям, скоріше всього, хочеться попіаритися.

Проте лісівники терпляче, з допомогою фільму вкотре пояснили - чому вирубуючи цілі ділянки пошкоджених дерев, рятують живі ліси. Зокрема депутати та активісти вислухали наступний звіт, який був підтриманий присутніми на зібранні науковцями з Вінницького інституту захисту лісів.

До багатьох проблем українських лісів кілька років тому додалася ще одна біда, масштаби якої вражають: майже 350 тисяч гектарів соснових насаджень, все Українське Полісся вражено шкідниками. Головною причиною всихання соснових насаджень є їх ураження верхівковим короїдом та офіостомивими грибами, які він переносить.

Основна причина масового розмноження шкідників та хвороб лісу - зміна кліматичних умов. За оцінками вчених, фактично відбулось зміщення кліматичних поясів на 500-600 км на північ. Сьогодні у нас клімат більше схожий на клімат степу та Причорномор’я. Ліс у зв’язку зі зміною кліматичних умов дуже ослаблений. Є ризик, чи виживе сосна взагалі. Як до ослабленої людини чіпляються всі хвороби, так і до лісу. Змінився суттєво температурний режим. Буває, що в лютому дуже тепло й починається сокорух. І жук уже їсть дерево. Колись зими були суворіші й шкідники вимерзали.

Одна із найбільш важливих причин ослаблення насаджень — зниження рівня ґрунтових вод. У поліських лісах це досить відчутні показники: до 1,5-2 метрів. У багатьох селах із криниць зникає вода, та й у лісі, де ще недавно були озерця та болота - вони висохли. І це в нас на Поліссі. Для дерев така зміна катастрофічна, адже коренева система за десятки років сформувалася в одному горизонті, а тут умови різко змінилися. По рівню ґрунтових вод найстрашніша ситуація була в 2015—2016 роках. І цей рік рівень грунтових вод поступово знижується. Ситуація ускладнюється з року в рік. Ліс ослаблювавса після кожного посушливого літа. Зменшилось виділення живиці сосною і коли комаха-шкідник раніше робила хід в стовбурі дерева він одразу запливав живицею і шкідник гинув. Нині цього немає.

"Фахівці державного підприємства "Баранівське ЛМГ" провели інвентаризацію осередків всихання для визначення площі пошкоджених ділянок лісу,  - каже директор лісгоспу Анатолій Остудімов. -  За нашими підрахунками, всохлі або ж такі, що всихають насадження, і потребують відводів під суцільні санітарні рубки на 2018 рік,- становлять по підприємству майже 500 гектарів. Розкидані вони рівномірно по площі всіх лісництв.

Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про десятки гектарів, то нині йдеться про сотні. Тож треба всім готуватися до великих площ санітарних рубок. Перед лісівниками завжди стоїть вибір: здійснювати рубки, які не завжди розуміє громадськість, чи не рубати і зовсім втратити насадження — тоді це вже безгосподарність. Хоч би що казали громадські активісти про збереження цих дерев, будь-хто з науковців, лісівників засвідчить, що ці ділянки лісу потребують термінових санітарно- оздоровчих заходів.

Ми зараз зупинилися на етапі «варто не варто», «є це проблемою чи не є». Багато так званих фахівців у лісовій справі, які шкодять галузі, шкодять лісу, кажуть: «Це питання лісівників, щоб їм більше рубати». Я б порадив цим людям не сидіти у «Фейсбуці» чи у кабінеті, а поїхати в ліс і подивитися на вражені ділянки, простежити, як усе це розвивається. І тоді такі питання самі по собі відпадуть. Є питання й до санітарних норм, згідно з якими працюємо. На жаль, чинне законодавство, зокрема й нова редакція Санітарних правил в лісах України, лише сприяють тому, щоб санітарний стан лісів погіршувався, а з процесами всихання стало боротися ще важче через бюрократичні складнощі у здійсненні санітарно- оздоровчих заходів.

Для прикладу: Так званий сезон «тиші», що діє із 1-го квітня до 15-го червня і забороняє проводити в лісі санітарно-оздоровчі роботи, припадає на пік розмноження шкідника.. Здавалось би, логічно було б саме в цей час забрати вже уражені дерева, доки короїд ще не вивів своє потомство і не вилетів у пошуках нової наживи — здорових дерев. Та ж ні, склавши руки, лісівники мають терпляче перечекати весну. І вже згодом не лишається нічого — лише констатувати нові уражені площі. А невчасне реагування — це заселення ослаблених насаджень шкідниками, які руйнують їх остаточно.

Це можна порівняти з пшеницею: який господар виходить жнивувати, коли зерно з колосків уже осипалося? А лісівники змушені чекати, поки дерево всохне, втратить якість. Від цього втрачають і лісгосп, і держава — це десятки мільйонів утрачених для бюджету податків. Ми ж затягуємо час, розказуємо, переконуємо і втрачаємо. І поки будемо говорити, не буде чого інспектувати, будуть суцільні мертві деревостани.

Це екологічна біда. Я вже не кажу і про те, скільки втратить бюджет. Якщо вчасно провести санітарні заходи, то з одного гектара ЗО тисяч гривень до бюджету надійде, плюс державне підприємство сплатить податки на всіх рівнях. А якщо нічого не робити, то матимемо вдесятеро менше, адже за деревину, яка годиться хіба що на дрова, матимемо по 1500 гривень на гектарі.

Верхівковий короїд — проблема не лише українська. І в інших країнах цей шкідник нищить ліс, але... — Коли проводили всеукраїнський семінар у Рівному, у ньому брали участь і поляки, і білоруси. І там ми почули від них, як сусідні з нами країни організовані на ліквідацію наслідків всихання лісів, вражених короїдом. На законодавчому рівні там зробили все необхідне. Так, був спротив екологів, але попідписували все, що потрібно, зміни у санітарні правила внесли. Підійшли до всього об’єктивно — і вся держава працює над ліквідацією лиха.

Наприклад, візьмемо Білорусь. Там борються всією державою, й це питання постійно на контролі. Раз у тиждень про ситуацію доповідають навіть президенту. На державному рівні закупили 300 лісозаготівельних машин, які самі заготовляють ліс, 250 хорвардерів, 500 вантажних автомобілів, і всю цю техніку використовують для боротьби з короїдом. Тобто є проблема — держава її вирішує. 

Всі ми знаємо заповідник Біловезька Пуща, який розміщений на території двох держав Білорусії та Польщі . Коли почалось всихання насаджень, і поляки і білоруси негайно приступили до прибирання всихаючих насаджень, не дивлячись навіть на те, що даний заповідник відноситься до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і були вимоги з Парижа, штаб-квартири Юнеско припинити рубки.. І це дійсно державницький підхід - порятунок соснових лісів від загибелі.

В усіх напевне виникає питання, а що ж можна зробити, щоб зупинити цей процес? Зарубіжний досвід свідчить, що спалахи появи короїдів зазвичай тривають від 4 до 8 років, У різних країнах намагалися застосовувати інсектициди, феромони, ловильні дерева та приваблювати ентомофагів. Жоден з цих способів не мав успіху.

З метою зменшення негативного впливу комплексу шкідників, а саме вершинного та шестизубого короїдів, ДП Баранівське ЛМГ застосовує ряд заходів:

Проведення вибіркових або суцільних санітарних рубок в потребуючих насадженнях у максимально стислі строки.

Часткова вибірка буферної зони навколо ураженої ділянки. Як показує досвід, дані полоси лісу(буферні зони) вже заселені шкідниками, і питання проведення в них суцільної санітарної рубки-це лише питання часу, вже протягом 2-3 місяців, дерево перейде з категорії живого в сухостійне При невзятті в рубку буферної зони, ділянка зі всихаючим насадженням залишається, можна сказати пожежним терміном, не локалізована., або медичним - джерелом інфекції. Відбувається подальше поширення шкідника та всихання сусідніх насаджень.

У зв’язку із значною кількістю санітарного рубання лісу , державне підприємство «Баранівське ЛМГ» не проводитиме вже другий рік підряд проріджувань на площі 268 га , загальною масою 6050 куб м та прохідної рубки на площі 379 га, загальною масою 9020 куб м.

Подальшу перспективу лісового господарства ми бачимо в створені складних, змішаних насаджень, більш стійких до шкідників та хвороб лісу. Для цього підприємство має достатній запас садивного матеріалу листяних порід. Всі зруби своєчасно засаджуються новими посадками. А з нової посадки вже за 20-30 років будуть перші ділові сортименти. Це є одним із принципів безперервного лісокористування, коли на зміну старим насадженням приходять нові, і будь-яка рубка є однією із сходинок даного процесу

І на кінець,- для нас важливо, щоб всі ці проблеми розуміли екологи, громадськість. Маємо дбати про майбутнє лісу, вчасно здійснювати лісогосподарські заходи, створювати нові насадження, стійкіші до загальнокпіматичних змін та хвороб."

Таку выдповыдь вислухали депутати і всі запрошені на пленарне засідання Баранівської міської ради. Доповідь переконливу і грунтовну. Хто хотів почути - той почув. А хто піднімає питання лише заради власного піару, то навряд чи взагалі слухав і аналізував. Власне, депутати міськради рішення знайшли компромісне - створити робочу групу по вивченню даного питання, яка ще раз проаналізує ситуацію на виїзних засіданнях. Проте депутат, який найгарячіше підтримував думку про те, що ліси вирізають, тут же відмовився увійти до складу цієї комісії. Мовляв, не переконаєте, буду звертатися у вищі інстанції. Всі інші народні обранці на чолі з міським головою - проголосували "за".

Лариса ГЕМБАРСЬКА