Кому вигідно і для чого створюється штучний ажіотаж? А ще, що болить лісівникам, і чи буде сосна в лісі завтра?! Про це йшлося на прес-конференції з директором ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» Степаном Нусбаумом, який власне сам і зініціював зустріч із журналістами.

Проблема, каже директор в тому, що масове всихання сосни провокує суцільні санітарні рубки. Утім, якщо екологи вже розуміють масштаби цієї «біологічної пожежі» і цілком підтримують лісівників у питанні оздоровлення лісу таким шляхом, то громадськість зомбована настільки, що будь-яка машина з лісом викликає шквал негативу, а так звані громадські активісти дешевими закидами лише підливають масла в огонь. Говорять лише про кишені лісівників та жоден із них чомусь не говорить про державні втрати від всихання деревини.Невже ми настільки багаті, аби нехтувати цим?!

Степан Антонович розкриває черговий дозвіл. Бідкається, мовляв, це вже четвертий за цей рік, та його об’єми просто вражають: 42 тис. м³ на 139,4 га, проти 27 тис. м³ за три попередні рази. Це вже можна назвати екологічною катастрофою, каже директор. Першопричиною такого явища спеціалісти лісової галузі називають різку зміну клімату. Сосна з поверхневою кореневою системою звикла до великої кількості вологи. Сьогодні ж, коли рівень ґрунтових вод значно знизився, дерева опинилися беззахисними і почали хворіти.

Начальник відділу діагностики державного спеціалізованого підприємства «Вінницялісозахис» Сергій Болюх, який приїздив до Новограда-Волинського на відвід чергових ділянок поділився з нами своїми спостереженнями та думками з цього приводу. «Зона Полісся характеризується певними кліматичними показниками, відповідною температурою та вологістю. Однак останніми роками ми спостерігаємо сезон посухи: літо стає більш сухішим і жаркішим, зима тепліша і снігу практично нема. Це все прямо-пропорційно відобразилося на рівні ґрунтових вод, постійно порушується гідрологічний баланс: висихають річки, болота, і ліс теж від цього потерпає. Враховуючи те, що ліси в нас на 70-80% штучно створені - вони не стійкі до таких різких змін клімату. На фоні цього стовбурові шкідники починають домінувати і різко збільшувати свою чисельність. І така ситуація не лише на Поліссі. Уся Україна страждає. У даному випадку перевага шкідників верхньої групи, які заселяються з крони.

Глобальне потепління торкнулося не лише нашої держави, а й Північної Америки (хворіють і всихають їхні види дерев), Європи, країн Прибалтики, Білорусію.

Динаміка дуже різка і негативна. Якщо ще років 10-13 тому лісгоспи рубали близько 10-20 га суцільних санітарних рубок, то сьогодні мова йде про сотні гектарів. Прогнози невтішні. Нещодавно на одній із наукових конференцій було висловлено думку, що йде потепління на всій північній півкулі. І є ризик, що тут рослинні лісові асоціації, біоценози припинять своє існування, в тому числі і сосна».

Науковий спеціаліст припускає, що за декілька років ситуація може стабілізуватися, повернеться до звичайного ритму, але зауважує, що баланс вже порушений, патологічний процес запущено, тож невідомо скільки потрібно буде часу, аби ліс оговтався від хвороб сьогодення.

Разом із тим Сергій Віталійович радить лісівникам відійти від створення монокультур, і садити так звані «букети» - мішані лісові культури, аби при настанні хвороби певної породи вижили і залишилися інші. З ним погоджується і Степан Нусбаум. Каже, що вже давно практикують сівозміну. Непогано почувається в наших умовах модрина європейська (600 га), дуб червоний, клен та граб. Висаджують і сосну, розраховуючи, що коренева система пристосовуючись до сучасного клімату, буде глибше спускатися до води і формуватиме так званий імунітет.

А поки ліс сохне, головним завдання лісівників наразі залишається якомога швидша заготівля хворої деревини, аби мінімізувати економічні втрати та тримати під контролем санітарний стан лісу.

У цьому році планують зрубати 140 тисяч кубометрів. Проте, частину хворого лісу (17 тис. м³) списали в рахунок рубок головного користування. Частина ж стиглого, здорового лісу ще може постояти, переконані працівники галузі.  

Наразі, поряд із всиханням сосни на лісівників чекають нові випробування. Остання крапка в мораторію на експорт лісу-кругляка. Сосну можна експортувати в такому вигляді лише до кінця року. З 1 січня деревину цієї породи змушені будуть реалізовувати на внутрішньому ринку, або ж розширювати власну переробку при лісгоспах. На превеликий жаль сучасний стан деревообробки в Україні залишається бажати кращого. Лісопродукція вже починає залежуватися на складах. Що буде далі?  Збільшення залишків ділової деревини загрожує не тільки швидкому перетворенню її на дрова, а й створить небезпеку масового розмноженням небезпечної групи технічних стовбурових шкідливих комах. Це знову ж таки великі збитки для держави!

Тож поки лісівники думають, як зрубати хворе дерево і реалізувати, аби зрештою було заплатити людям заробітну плату, податки до державної казни та попенну плату, багато «природолюбів» упевнено тримають курс на розшатування ситуації в одному із напрямків народного господарства, який ще й досі належить державі. Людям нав’язують думку масового знищення лісів, аби зрештою замилити очі і спробувати таки віддати ліс у приватні руки.

Діана ГОРОДЕЦЬКА

Фото автора