Серед основних переваг нового документу розробники називають участь громадськості у плануванні рубок. Адже тепер жодне рішення про проведення рубки не може бути прийняте без інформування громадськості.  А інформація про планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок має оприлюднюватися на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси. І кожен громадянин зможе відслідковувати всю інформацію про рубки в наших лісах.

«В державних лісогосподарських підприємствах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства така практика існує вже впродовж кількох років, - зазначає начальник управління Андрій Курінський. – Адже громадськість нині активно цікавиться долею лісів свого краю і хоче знати, чи раціонально використовуються лісові ресурси.. До того ж переважна більшість підприємств управління пройшли сертифікацію. А це передбачає, що в процесі ведення господарювання лісгоспи мають максимально враховувати інтереси місцевого населення. Отож проведенню кожної рубки передує обговорення з громадою доцільності її проведення, обсяги та терміни. Це все правильно і так діють в цивілізованому світі. Однак нерідко трапляються випадки, коли включення до комісії, котра прийматиме рішення про доцільність рубки,  представників органів місцевого самоврядування (фактично це пересічний депутат сільської ради), які  не  є  фахівцями лісової справи, призводить  до певного конфлікту. З одного боку, лісівники несуть відповідальність за стан справ у лісі, з іншого – вони стають заручниками ситуації, коли виконання їх прямих обов’язків може бути заблоковане непрофесійними діями членів комісій.»

Варто зауважити, що обстеження насаджень для призначення і суцільної , і вибіркової рубки в лісах Житомирщини тепер проводитиме державне спеціалізоване лісозахисне підприємство "Вінницялісозахист».  Спеціалісти цього підприємства виїжджатимуть в лісгосп, визначатимуть і необхідність проведення певного санітарно-оздоровчого заходу і повноту,  до якої варто провести рубку.

Багато питань виникає і стосовно заборони здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих червонокнижних птахів, чорного лелеки, тетерука  тощо в радіусі від 300 до 1000 метрів в залежності від виду. Звісно, збереження рідкісних птахів та тварин має забезпечуватися першочергово.  Але навіть за вимогами лісової сертифікації (а в її основу покладені міжнародні стандарти, визнані усім цивілізованим світом) роботи навколо місць гніздування вищевказаних птахів не можна проводити лише в певні періоди, скажімо в пору виведення потомства. Чому, до прикладу, заборонено здійснювати санітарно-оздоровчі заходи поблизу місць поселення чорного лелеки в зимовий час, коли той відлетів у вирій?

Та чи не найбільше дискусій викликала норма, котра визначає критерії, за якими призначається суцільна санітарна рубка. Якщо раніше при обстеженні насаджень, які потребують санітарно-оздоровчих заходів, встановлювалося, що після проведення цих заходів повнота насадження становитиме 0,4(0,3) – то призначалася суцільна санітарна рубка (після якої, зрозуміло, проводилося лісовідновлення). Нині ж навіть за повноти 0,1 призначається вибіркова рубка, і лише коли повнота становитиме менше 0,1 – дозволяється проводити суцільну. На практиці це виглядатиме так: на певній ділянці, де раніше умовно кажучи росло 100 дерев, після проведення вибіркової рубки залишиться їх всього 10 – і це вважатиметься лісом!  Такі заходи призведуть до значної розрідженості насаджень. За старими санітарними правилами в такому випадку призначалася суцільна рубка і наступного року  на її місці вже ріс би молодий ліс.

«Чи погоджуватиметься з таким станом справ громадськість, - розмірковує Андрій Курінський?  -  Чи зможуть лісівники пояснити їй, що це цілком відповідає вимогам нових санітарних правил. Адже питань тут виникає більше, ніж відповідей. Бо ж той, хто підходить до справи професійно, має цілком виправдані побоювання, що такі розріджені насадження в посушливий період можуть ослабнути чи й навіть загинути.  Адже лісівнича наука застерігає від проведення таких інтенсивних проріджень.»

Не варто забувати, що  держава від цих нововведень теж чимало недоотримає у вигляді податків. Адже рубка до повноти 0,1 за інтенсивністю – фактично майже суцільна. Однак нині вона зветься вибірковою і збір за спеціальне використання лісових ресурсів (іншими словами податок) з цього виду рубки вдвічі менший.

Чи варто на цьому фоні згадувати про економічні втрати  лісогосподарських підприємств, адже якщо раніше санітарні рубки проводилися в рахунок рубок догляду, то за новими правилами – в рахунок рубок головного користування. На чому працюватимуть цехи переробки лісгоспів, якщо з лісосік вивозитимуть переважно дрова?

«На жаль, введення в дію нових санітарних правил не вирішує найболючішої проблеми – всихання соснових насаджень на території нашої області, -  зауважує Андрій Курінський. – Це явище впродовж останніх років стало справжньою загрозою для поліських лісів, позаяк призводить до загибелі деревостанів на значних площах. І якоїсь реальної допомоги в цьому питанні з боку зацікавлених сторін лісівники наразі не відчувають».

Немає жодних сумнівів, що необхідність внесення змін до документу, який діє з 1995 року, назріла та є очевидною. Однак дуже хотілося б, щоб нові правила внесли більше порядку в ліс не на словах, а на ділі. Тож сподіваючись на те, що  документ все ж буде доопрацьований, працівники лісової галузі почали новий рік за новими санітарними правилами.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ