Наступна новина > < Попередня новина
В них багато є незвіданого і невивченого. До прикладу, знайомлячись із обєктами природно-заповідного фонду та рекреації Житомирської області, зустрічаєш дивні та навіть таємничі назви: заказник «Відьма», «Ветьва», «Харкові круги», «Прадуниха» урочище «Маляр», «Злосине», «Ральки»…
Походження частини з них пояснити досить просто - вони вказують на прив'язку до місцевості: «Кленівське», «Стовпинський», «Ліс над Случчю», «Замисловицький», або походять від назв рослин, які охороняються «Підсніжник», «Модрина», «Телячий мох» тощо. Проте чимало назв змушують нас замислитись: чому «Липова піч», «Зривисько», «Циганка»?
Таємниці лісових топонімів знають місцеві лісівники. До того ж варто зауважити, що багато легенд та переповідок можуть розповісти не лише ті, що поважного віку, а і молодь.
«Соловйове» - лісовий масив на території Піщаницького лісництва Овруцького держлісгоспу, який розташований у мальовничій місцевості між річками Жолонь та Прижолонок, один із чотирьох заказників Овруцького лісгоспу.
Як об’єкт природно-заповідного фонду, заказник “Соловйове” був створений рішенням Житомирської обласної ради 23 квітня 2003 року.
Звідки походить його назва? У ХVII-XVIII ст. на цій території було три хутори: хутір Дякове, хутір Бутльове та хутір Соловйове, саме від якого і пішла сучасна назва цього урочища.
Проте є і інша версія походження цієї назви: Соловей – один із козаків козацької старшини Овруцького полку, який відповідав за певну ділянку Катерининського шляху під час подорожі російської імператриці територією України в кінці 18 століття. За вірну службу був винагороджений земельним наділом, де збудував хутір. Таким чином, маємо хронологічно – етимологічний ряд: козак Соловей – хутір Соловйове – урочище Соловйове – загальнозоологічний заказник місцевого значення «Соловйове».
«Вербовий міст» - рекреаційний пункт Овруцького лісництва, облаштований тамтешніми лісівниками неподалік селища Першотравневе (колишня назва Костюків Ліс). Жителі Костюкового Лісу, аби доїхати до місць своїх полів і сіножатей (пізніше там був літній табір колгоспної ферми), мусили перетинати заболочену місцину. Для того, щоб проїхати возами, вони вкладали у болото вербові колоди, а верб там росло дуже багато. Верби, притоплені в тванюці, проростали по кінцях новими гілками, таким чином утворюючи живий міст, який так і назвали «Вербовим мостом». Верба – сакральне дерево для українців, тому навіть сама назва урочища приваблювала молодь і закоханих. Пізніше, в радянські часи, верби вирізали, а на місці мосту насипали дамбу-дорогу, міст зник, біля дамби утворилось невелике озерце. Проте залишилася назва, котра додає цій містині поетичності та романтичності.
Календар новин
Меню новин
Категорії новин
Архів новин
- грудень 2023: 1 шт.
- листопад 2023: 2 шт.
- жовтень 2023: 2 шт.
- вересень 2023: 2 шт.
- липень 2023: 1 шт.
- червень 2023: 3 шт.
- травень 2023: 6 шт.
- квітень 2023: 5 шт.
- березень 2023: 3 шт.
- лютий 2023: 2 шт.
- грудень 2022: 5 шт.
- листопад 2022: 4 шт.
- жовтень 2022: 6 шт.
- вересень 2022: 15 шт.
- серпень 2022: 18 шт.
- липень 2022: 10 шт.
- червень 2022: 13 шт.
- травень 2022: 8 шт.
- квітень 2022: 9 шт.
- березень 2022: 4 шт.
- лютий 2022: 12 шт.
- січень 2022: 13 шт.
- грудень 2021: 20 шт.
- листопад 2021: 13 шт.
- жовтень 2021: 15 шт.
- вересень 2021: 23 шт.
- серпень 2021: 18 шт.
- липень 2021: 21 шт.
- червень 2021: 23 шт.
- травень 2021: 31 шт.
- квітень 2021: 36 шт.