Щоб покласти край бездумному знищенню лісів, в Україні і було вирішено перейти до організованого ведення лісового господарства. З цією метою, в далекі 30-і роки минулого століття, й були створені перші лісогосподарські підприємства. Серед них і Словечанський лісгосп.

А подарунком  нинішньому поколінню його господарів від колишніх оргазаторів лісгоспу буде перший урожай стиглої сосни звичайної, посадженої в ті роки нашими предками. Адже саме у 80 років сосна має найкращі якості, які згодом починають втрачатися.

 І хоча за 80 років лісове господарствомайже 30 разівреорганізовували і реформували,  але основне завдання лісівників в усі часи було незмінним - відтворення та охорона зеленого багатства рідного Полісся.

Нелегкими  були перші роки після створення лісгоспу. Адже більшість робіт в лісі тоді доводилося виконувати вручну, а основною технікою були коні. Ними і трелювали, і вивозили деревину з лісосік.  Відомо, що на той час багато праці у формування підприємства і його трудового колективу вклав Мельниченко Сергій Іванович, випускник Київського лісотехнічного інституту.

Разом з ним починав працювати і Ковтонюк Леонід Трохимович, який після звільнення  Словечанщини від фашистів  очолив підприємство  і керував ним до 1954 року. На його честь в ліс­госпі встановлена меморіальна дошка, а багато хто з жителів нашого краю своєму становленню завдячує саме Леоніду Трохимовичу.

Достойним продовжувачем  його хорощих починань став наступний директор Власенко Михайло Сидорович, який працював тут з 1954 по 1963 рік. Саме в ті роки були придбані перші бензопилки „Дружба“ для виконання лісозаготівельних робіт, розпочалось будівництво нижнього складу деревини  на станції Велідники, відкрились цехи з пере­робки деревини. Він був справжнім „трудягою“. Саме йому жителі району і колишні народні месники завдячують у спорудженні  Музею партизанської слави у с. Словечно, де лісівники працювали по вихідних днях.

Помітний слід залишив після себе на підприємстві і директор Сабадаш Василь Олександрович (працював з 1966 по 1981 рік). При ньому була завер­шена модернізація нижнього складу, оновився парк автомобілів для вивезення деревини, трактори, кількість бензопилок „Дружба“, „Урал“, „Тайга“ сягнула за сотню.

З приходом на посаду директора Шпачука Олександра Васильовича все змінилось. Він дав повну волю та можливість ведучим спеціалістам проявляти ініціативу та втілювати у виробництво свої пропозиції з покращення виробничого процесу. Як пам’ять про себе залишив нову контору підприємства, пожежні вежі в Усівському, Сирницькому та Кованському лісництвах, запрацював цех з переробки лісових дарів (ягід, соків, грибів).

В нелегких умовах довелося працювати і наступним директорам Закусилу Василю Миколайовичу (керував з 1986 по 1995 роки) та Лісовцю Миколі Івановичу (керував з 1996 по 2000 роки). Адже в країні проходила перебудова, Україна стала незалежною державою і всі економічні зв’язки із країнами колишнього СРСР були розірвані.

Та попри все стабільно проводились всі необхідні лісівничі заходи, було збудовано новий корпус боксів для ремонту техніки в транспортному цеху, який поповнювали нові автомобілі для вивезення лісу і трактори для трелювання деревини.

Із 2000 по 2008 рік колектив  ДП „Словечанське лісове господарство“  очолював Цегельніков Володимир Володимирович, а у жовтні 2009 року  на цю посаду  було призначено  Олександра Денисовича Павлушенка.

Виска професійна обізнаність у роботі, демократизм поглядів допомогли  йому швидко, як мовиться,  ввійти в курс усіх справ. Та дбаючи про виконання поставлених перед колективом завдань, виступаючи на зібраннях перед колективом  він завжди повторює одне: „Вимагаю від вас повної віддачі на вироб­ництві, але, насамперед, не забувайте про свої сім’ї, родину. Міцна родина – міцна країна“.

- Можливо саме через цу, -посміхаючись додає Олександр Денисович, - жителі нашого краю й обирали  мене депутатом районної ради, а в даний час  я представляю їхні інтереси в обласній раді.

 Варто додати, що за час роботи в ДП „Словечанський лісгосп“ Олександр Денисович першо­чергову увагу приділив технічному переоснащенню виробництва, впроваджен­ню сучасних наукових розробок і новітніх технологій в лісове господарство. Так, із 2009 року лісгоспом придбано 3 лісовозні автомобілі Урал, 4 автомобілі ЗІЛ, сучасний великотонажний лісовозний автомобіль з причепом та гідроманіпуля­тором МАЗ  і сучасний пожежний автомобіль на базі КАМАЗу.

         Мінімізують долю ручної праці на навантажувальних роботах у лісі придбані та встановлені на лісо­возні автомобілі 7 гідроманіпуляторів.

         Оновлено трелювальну техніку 5 колісними тракторами. Для більш ефективного викорис­тання техніки на вивезенні деревини придбано 8 автомобільних причепів. Для проведення лісозаготівельних робіт закуплено 91 сучасну імпортну бензопилку та 11 мотокущорізів.

         Для забезпечення вивезення лісопродук­ції із важкодоступних місць на території лісового фонду збудовано 20 км лісо­возних доріг з твердим покриттям та облаштовано 6,5 км насипу, а днями з його ініціативі і при активній допомозі депутатів районної ради Юрія Макарчука, Михайла Купневича і Миколи Кулеша, відремонтовано близько 17 км дороги Верпа-Возничі.

  Завдяки придбаному на нижній склад дровокольному комп­лексу, лісгосп має можливість переробляти низькотоварну твердолистяну дров’яну деревину.

  Для забезпечення сучасних методів обліку деревини та бухгал­терського обліку придбано 17 комп’ютерів та 18 ноутбуків, 16 комплектів КПК та супутнього обладнання для забезпечення електро­нного маркування деревини, завдяки чому в лісгоспі успішно впроваджено електронний облік лісопродукції та бухгалтерський облік з використанням програмного забезпечення 1С бухгалтерія. На даний час з метою економії коштів в лісгоспі впроваджено систему закупівель матеріальних ресурсів для виробництва з використанням електронної системи закупівель „APS-Тендер“.

         Належним чином у лісгоспі й організовано охорону лісів, на пожежні вежі встановлено 4 телевізійні системи спосте­реження за лісовими масивами. Закуплена потужна відеокамера (з дальністю огляду до 53 км.) для раннього виявлення та оперативної локалізації осередків лісо­вих пожеж, оновлено протипожежний реманент, для гасіння лісових пожеж є 7 пожежних автомобілів.

                 Велика увага у кожному структурному підрозділі підприємстваприділяється ремонту адміністра­тивних  і господарських будівель. 

         - Одним словом, до 80-річного ювілею колектив лісгоспу прийшов достойно, все збережено і примножено. А головне - посаджено і доглянуто майже 32 тис. га лісових культур з головною породою сосною і дубом, - прожовжує директор лісгоспу. – І у поточному році, як і торік, лісгосп працює стабільно. Своєчасно виплачується заробітна плата, за сумлінну роботу видаємо і премії. А з нагоди ювілею всі працівники отримали по 1 тис. гривень, а пенсіонери – по 500 гривень матеріального заохочення. 

Щомісяця лісгоспом заготовляється від усіх видів рубок в середньому по 14 тис. м3 ліквідної деревини, реалізується продукції на суму близько 12 млн. грн. При цьому підприємство наповнює державний та місцевий бюджети, перераховуючи щомісяця близько 3 млн. грн. податків і платежів до бюджетів усіх рівнів.

Поглиблюється рівень переробки деревини в лісопильному цеху. Для цього  торік придбано    цілий комплекс нових сучасних верстатів та обладнання для переробки деревини на пиломатеріали.

Лісівники ДП „Словечанський лісгосп“ ревно оберігають унікальний рослинний світ. На території лісгоспу створено 10 об’єктів природно-заповідного фонду, де рослинний світ нараховує майже 600 видів вищих судинних рослин, 130 видів мохів і 142 види лишай­ників.

На території лісгоспу, ще з третинного періоду, збереглася азалія понтійська, зростають навіть представники орхідних. Особливо вражає своїм рельєфом, рослинністю, камінням Овруцько-Словечанський кряж. Його недарма величають Поліськими Карпатами.

А відомий на Поліссі історик і археолог А. П. Томашевський так описав наш край: „Якщо ви поба­жаєте побувати в загадкових і незвичайних місцях, зовсім не обов’язково відправлятися в далекі країни. За три години їзди на північний захід від Києва розмістився дивний і легендарний край – Овруцько Словечанська земля, де ви зустрінете багато незвичного, цікавого, загадкового.“

Саме однією з таких загадок і є лісове царство державного підприємства „Словечанське лісове господарство“, площа якого сягає 74787 га.

- Вся історія лісгоспу, його добробут, стан лісів залежали і залежать  від людей, які присвятили себе роботі на підприєм­стві, - говорить насамкінець Олександр Павлушенко. – У цей передсвятковий для всіх нас  час хочеться згадати тих,  у трудових книжках  яких один єдиний запис місця роботи з 50 річним і більшим стажем роботи. Це колишні помічники лісни­чих Содолінський А. І. та Левківська Н. Ф., лісничі Макарчук М. Г., Литвиненко Р. К., Андросович І. С. Єдиною жінкою - головним лісничим за всю історію лісгоспу працювала Мельниченко Н. О. А всі машини і механізми без упину працювали за довгі роки трудової діяльності талановитого механіка Хлопицького О. П.

Нині на сході країни йде запекла боротьба із терористичними та військовими формуваннями за підтримки сусідньої держави. Лісгоспом нада­ється посильна допомога коштами, матеріальними та трудовими ресурсами для захисту цілісності України. Із числа пра­цівників лісгоспу для проведення АТО було мобілізовано 11 працівників. На жаль, не обійшлося без втрат, героїч­но загинули захищаючи Вітчизну наші працівники Рудницький Андрій Адамович, Радкевич Петро Іванович і Кулінич Анатолій Володимирович. Низький уклін  їм і їхнім рідним.

                Споглядати лісові дива, писати про них і про людей, які там трудяться, можна безкінечно, як дивитись на вогонь чи воду. Це магія, яка зачаровує. Хоча б і частково, але ця чарівність виплекана руками людей, які присвятили своє життя служінню лісу, хто вклав частку душі у його створення. Адже девіз в них один: Всю душу хочеться у ліс укласти, Щоб тільки дивній казці не пропасти.

                Розповідь записав Іван ДУБНИЦЬКИЙ