Помилувавшись ще декілька хвилин засніженими деревами і птахами, що зліталися зграйками до годівниць, ми рушили до директорського кабінету.

                - Хоча, варто додати, працювати працівникам лісу нинішнього року стало дещо важче, - повів свою розповідь далі Олександр Денисович. – А все через введення в дію закону про заборону на експорт лісу - кругляка. Наведу лише такі цифри.

                Якщо в січніі минулого року ДП «Словечанський лісгосп» реалізувало 11970 кубометрів деревини, то за такий же період нинішнього року – всього  9119 кубометрів.   

                 Як наслідок, якщо торік за січень наше підприємство виручило 10,4   млн. гривень, а нинішнього – на 1,4 млн. менше. Неважко підрахувати, скільки лісгосп може недоотримати взагалі мільйонів доходів за рік.

                Це, як не прикро, може позначитися негативно і на оплаті праці лісівників, матеріально-технічному забезпеченні підприємства, переоснащенні виробництва тощо.

                - Але ж ті, хто так ратував за введення заборони на експорт лісу - кругляка, на весь голос заявляли, що в результаті цього вітчизняні переробними отримають достатньо сировини, ними будуть створені нові робочі місця, - спробували заперечити директору.

                - Говорити, заявляти, то одне, а на ділі це робити, то зовсім інша справа, - мовив  у відповідь  Олександр Денисович. – То, вважаю, були заяви звичайних популістів. Про це свідчить і те, що місцеві переробними чомусь не збільшили в нас закупівлю ні лісу -кругляка, ні пиломатеріалів. Отож, хоч сьогодні, ми готові реалізувати їм 10тисяч кубометрів необробленої деревини і  тисячу кубометрів пиломатеріалів. Та всі вони посилаються на безгрошів’я.            

                 Не побільшало у переробників і робочих місць.

                - Знаю, що після цього дехто почне звинувачувати мене у тому, що я переслідую вузькогалузеві інтереси, - веде далі директор лісгоспу. – Але це не так. Мене, як депутата обласної ради, в першу чергу турбує соціально – економічний розвиток району, області і країни в цілому. І я за те, щоб забезпечити сировиною в достатній кількості вітчизняного переробника. Але коли він її немає за що купити, то деревину, аби вона не втрачала свого товарного вигляду, варто продавати тому, хто найбільше за неї заплатить. В тому числі й відправляти на експорт,  аби підприємство отримало найбільший доход, який би дозволив нам краще відтворювати й охороняти лісові насадження.

                А ще ж хочу додати, що відправляючи деревину на експорт, лісгосп реалізує її за значно вищою ціною, ніж на внутрішньому ринку. Тож  отримуючи більші кошти за реалізований товар, підприємство отримує й більші доходи, що дає можливість сплачувати й більші податки, підвищувати зарплати, внески до різних фондів тощо.

                Отож, все більше переконуюся у тому, що рішення про заборону відправки на експорт необробленої деревини було передчасним і помилковим. Сподіваюсь, що прийде той час, коли його буде відмінено або хоч продовжено мораторій.

                Або взяти таке. Нині 5 вагонів з дровами, а це понад  250 кубометрів  їх, відправлені покупцям Євросоюзу нашим лісгоспом ще минулого року, заблоковані на станціях Західної України. За їх простій залізниця нараховує нам чималі кошти, які підприємство має сплачувати. А це ж вже понад 610 тисяч гривень прямих збитків. Можливо уряду варто було б втрутитися в це, розблокувати цей простій вагонів. Тим паче, що деревина в них, мабуть, уже втратила свій товарний вигляд.

                 Слухали ми все це і ніяк не могли зрозуміти: кому ж вигідно нині ще й заважати працювати високопродуктивно, з найвищою віддачею колективу ДП «Словечанський лісгосп». Адже небагато на Овруччині є нині підприємств, зокрема, які, як словечанські лісівники, сплатили торік до бюджетів 37,1 млн. гривень податків, забезпечують понад 460 наших земляків постійною роботою і регулярно виплачують їм заробітну плату. Та ще і яку – більш як по 6,1 тис. гривень щомісяця.

                - А тут ще  попнева плата збільшена цього річ на 10,4%, якої ми торік сплатили 14,9 млн. гривень, з’явилися нові вимоги при відведенні різних рубок, - говорить, насамкінець Олександр Денисович. – Та ми, як мовиться, не впадаємо у відчай, робимо все для того, аби плани, визначені на нинішній рік, виконати і перевиконати.

                Ну, а першочерговим завданням, як відомо, для нас є – створення нових лісових насаджень на Поліссі, догляд та охорона за ними. Лише навесні маємо заліснити 395 га  на місцях суцільних рубок, висадити там до  2,3  млн. сіянців лісових культур.

                Аби вони, через десятки літ, радували зір і служили прийдешнім поколінням.

                Впевнені, що колектив ДП «Словечанський лісгосп» справиться з усім цим.

                Коли наша розмова з директором уже добігала кінця, до нього, як директора і депутата, прийшло подружжя Олексія Каращука з Антоновичів.   Кілька днів тому, коли воно було на роботі, згорів їхній будинок, а з ним і все нажите добро. Олександр Денисович тут же розпорядився допомогти пиломатеріалами для ремонту тимчасового житла, пообіцяв ще й допомогти матеріально.

                 Цим  вчинком О.Д. Павлушенко ще зайвий раз підтвердив, що турбота про людей, прийти їм на поміч у скрутну хвилину  для нього у житті головне, це принцип його життя.

                  Іван ДУБНИЦЬКИЙ, редактор газети «Овруцький голос»

                На знімку   внизу– на нижньому складі ДП «Словечанський лісгосп» іде відвантаження деревини замовникам