Варто сказати, що впродовж останніх років хвойні насадження страждають від всихання не лише на Житомирщині, а на всьому Поліссі та  в Карпатах. Вчені лише припускають, що може бути причиною цього явища, проте на разі не пропонують ніяких методів боротьби з ним. Лісівники ж змушені швидкими темпами прибирати хворі дерева, аби деревина зовсім не втратила своїх ділових якостей, та оперативно спалювати порубкові рештки, аби шкідник не розповсюджувався на здорові насадження.

До прикладу, якщо в Баранівському лісгоспі в 2011 році площа санітарних рубок (фактично рубок хворого лісу) складала 40 гектарів, то нинішнього лише за І півріччя таких рубок вже проведено на площі 128 гектарів.

-             Масштаби проблеми дійсно вражають, -  каже голова Баранівської райдержадміністрації Микола Вельчинський після того, як учасники зустрічі на власні очі побачили цілі квартали лісу із рудою хвоєю(перша ознака всихання), і стовбури зрізаних сосен із посинілою деревиною, яка згодиться вже хіба що на дрова. – Наш район лісовий, його мешканці великою мірою живуть з лісу, збираючи гриби та ягоди  - тому й зрозуміло, що вони переймаються його долею. Проте мені відомо, що спеціалісти лісгоспу кожну сільську громаду ознайомлюють з планом рубок на території сільської ради та обговорюють доцільність її проведення. Ми ж маємо підтримати лісівників в подоланні цієї проблеми, адже лісгосп сьогодні – це  робочі місця для наших мешканців, це наповнювач місцевих бюджетів,  

-             Від цього лиха величезні втрати має як лісгосп, так і місцеві бюджети,  - пояснює Анатолій Остудімов, - бо ж вартість ділової і дровяної деревини різниться в рази – таким чином і підприємство недоотримує, і податки, що сплачуються лісгоспом, значно менші.  А витрати на розробку лісосік, на їх зачищення від порубкових решток, на підготовку грунту та проведення лісовідновлювальних робіт – ті ж самі.

На питання сільських голів «Чи не залишимося ми без лісу, коли хвороба поширюється так швидко?» лісівники впевнено відповідають: ліс буде. Адже жодна освоєна ділянка не залишається незалісненою. Більше того, лісівники шукають шляхи боротьби з лихом: створюють різновікові та різнопородові насадження, сподіваються, що вони стануть більш стійкими до хвороб.

Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ