Отож і не дивно, що поки на Сході країни триває війна, а у владних кабінетах імітуються реформи та боротьба з корупцією – у глибинці нашого поліського краю розгортається екологічна катастрофа, зупинити яку може, хіба, що введення озброєних підрозділів Нацгвардії. І причиною цього є коштовний камінець.

"Сонячний камінь" – саме так в народі називають бурштин, широко відомий також під російською назвою "янтар". Будучи за походженням скам'янілою смолою, він значно м'якший за дорогоцінне каміння неорганічного походження, але не поступається своєю красою. Тому бурштин широко використовується в ювелірній справі і мистецтві, для виготовлення найрізноманітніших прикрас, оздоблення картин, ікон тощо.

Але витончена краса каменю має страшний зворотній бік.

Адже легальний видобуток каменю становить краплю в морі. Приміром, державне підприємство "Бурштин України" добуває 2-4 тонни каменю на рік, в той час як обсяг нелегального видобутку, за деякими підрахунками, перевищує сотні тонн. Але точної цифри, звісно, ніхто сказати не може.

З минулого року цей процес почав розвивається і на території ДП «Словечанський лісгосп».

Бурштин на Поліссі вже став синонімом слова "гроші". За один грам перекупники платять 3-4 долари. Невеликі камінці важать 20-30 грамів, однак якщо пощастить, можна знайти каміння вагою до кілограма. Якщо ж в середині камінця видно комаху, застиглу в смолі мільйони років тому, – його вартість зростає в десятки разів, сягаючи астрономічних сум.

Для бідних поліських сіл – це можливість заробити гроші, – і не просто заробити гроші, а величезні статки, в сотні тисяч гривень, за кілька тижнів або місяців роботи. Якщо, звичайно, пощастить.

Тож лихо, яке спіткало поліські ліси, ще часто називають бурштиновою лихоманкою.

- Але ж, самовільний видобуток бурштину, це, мабуть, непоправна шкода природі, нашим лісам?

- Внаслідок постійного перебування в місцях добування бурштину чималої кількості людей, машин і механізмів, ліс там справляє жахливе враження: величезні площі витоптані, страшно засмічені, купи дерев спиляні, повалені…

Але, звісно, все це разом узяте не може зрівнятись зі шкодою, яка відходить від самого добування
бурштину.На окремиих площах ліс повністю знищений. Гектари лісу перекопані і перемиті. Та справа не обмежується ручною роботою: у болотах працює важка техніка, екскаватори. Отож закинуті після розробок ділянки виглядають так:

Отож, з екологічної точки зору, видобування бурштину – це справжнє вбивство для природи. Розчищаючи територію, нелегальні добувачі вирубують або випалюють ліс, через що потім вимирають й інші типові для нашого Полісся рослини і тварини. До місця видобутку прокопуються канали, мотопомпами вимиваються ями до 10 метрів глибиною, в яких потім стоїть багнюка, плавають і гниють залишки дерев. Через такі дії «чорних копачів» знищується родючий шар ґрунту, змінюється рівень ґрунтових вод, забруднюються річки, вимирає риба, а сотні гектарів соснових борів, якими так славиться Полісся, вже перетворилися на гнилі болота. Зрозуміла річ, що жодної рекультивації земель та насадження нових дерев нелегальні добувачі бурштину не проводять.Тепер же, щоб рекультивувати ці землі, треба не один рік.

За словами ж першого заступника начальника Державної екологічної інспекції України в Житомирській області Руслана Антонюка, видобуток бурштину взагалі призводить до руйнування екосистеми Житомирщини.

Дійсно, нелегальний видобуток каменю проводиться, здебільшого, мотопомпами, через що земля виснажується і вкривається піском. «Науковці зараз досліджують завдану лісам шкоду від нелегального видобутку бурштину, однак вже зараз можна сказати, що у грошовому вимірі вона сягатиме мільйонів гривень», - вважає науковець, доктор економічних наук і ректорЖитомирського національного агроекологічного університету Олег Скидан.

З цією думкою згоден і начальник Житомирського облуправління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський, за словами якого, збитки від заподіяної лісу шкоди тільки у двох лісгоспах області – Білокоровицькому та Олевському - становлять сотні тисяч гривень.

Тому нині наші лісівники й думають, як привести до належного санітарного стану ліси, пройдені копачами. Деревина, що лежить на землі, втрачає технічну якість, однак її треба прибрати, бо це створює загрозу пожеж та розповсюдження шкідників, а пошкоджені площі потрібно заліснити. Однак самотужки зупинити процес нелегального видобутку копалин лісовій охороні не вдається, бо охороняти бурштинові місцини цілодобово їй не під силу. Розкопки ж родовища, здебільшого, проводять уночі.

Крім того, лісівники зізнаються, що нерідко порушники переходять до прямих погроз на їхню адресу.

- А що ж наша поліція?
- Мені здається, що не можуть протистояти нелегалам в повній мірі і правоохоронці. Разом з лісовою охороною державних лісогосподарських підприємств вони проводять рейди, щоразу затримуючи порушників. Однак люди все одно копають.

Так, лише упродовж минулого року правоохоронці виявили та задокументували 40 фактів незаконного видобування «сонячного каменю» на територіях Коростенського, Олевського, Овруцького та Ємільчинського районів Житомирщини.

У правопорушників вже вилучили майже три десятка транспортних засобів - від мотоциклів й автомобілів до екскаваторів, ще стільки ж мотопомп та електрогенераторів, сотні метрів шлангів та пожежних рукавів, інший інвентар, що використовується для видобування бурштину.

Однак це – крапля в морі. Бо, незважаючи на роботу правоохоронців, несанкціонований видобуток бурштину та контрабандне вивезення його за межі держави, як повідомляють з екранів телевізорів, продовжується.

- То який же вихід із цього становища на Вашу думку, як директора лісгоспу, як депутата обласної ради?

- Як на мою думку, то вирішення проблеми нелегальних бурштинових промислів є. Зважаючи на те, що мінерали - самоцвіти, зокрема, бурштин, через їхні властивості є важливими для розвитку технічного прогресу і деяких галузей промисловості, в Україні виникає потреба в розвитку та регулюванні ринку видобутку цієї групи корисних копалин.

А одним з напрямів такої державної програми повинна стати легалізація старательської діяльності, децентралізація і спрощення дозвільних процедур. І першим кроком може стати законопроект «Про видобування та реалізацію бурштину», прийнятий Верховною Радою 23 квітня 2015 року у першому читанні. В законопроекті визначено, що видобування бурштину здійснюють старательські артілі згідно з умовами договору про видобування бурштину, вимоги щодо укладення та припинення такого договору регулюються окремим розділом закону.

До речі, як вважає голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Машковський, цей нормативно-правовий акт дозволить на загальнодержавному рівні вирішити проблему несанкціонованого видобутку бурштину у північних районах Житомирської області. Відтак, це суттєво вплине на наповнення місцевих бюджетів та зруйнує ряд тіньових схем», -

Якщо вищезгаданий законопроект буде остаточно прийнятий, він допоможе вирішити і ряд екологічних проблем регіону. Адже копачів законодавчо зобов’яжуть дбати про рекультивацію земель після видобутку «сонячного каменю», а, значить, відпаде проблема порушення цілісності геологічних пластів та варварського знищення лісів і родючого шару ґрунту, адже рекультивація передбачає все це відновлення.

Таким чином, підведення законодавчої бази під видобуток бурштину дозволить його легалізувати, щоб поклади «сонячного каміння» наповнювали бюджет. А поки закон остаточно не прийнятий, держава втрачає і кошти, і ліси.
- І останнє. У копачів бурштину вилучено чимало машин і механізмів, які, мабуть, згодилися б і вашому підприємству.

- Дійсно, правоохоронцями на місці розкопок вилучено десятко потужних мотопомп і сотні метрів шлангів та пожежних рукавів, які, безумовно, згодилися б нам при гасінні лісових пожеж. Адже в літні місяці нам іноді доводиться боротися з вогнем відразу в кількох місцях, на значній відстані одне від іншого. Тож вилучені мотопомпи й шланги та рукави стали б нам у пригоді.

Тим паче, що всі засоби незаконного промислу мають бути конфісковані, а лісгоспи згодні їх ще і викупити. Вигода від цього буде подвійна – кошти надійдуть у бюджет, а лісівники отримають додаткові механізми для боротьби з вогнем у лісі.

- Дякуємо за розмову. Хочеться сподіватися, що до Вашої думки прислухаються ті, від кого залежить прийняття відповідих рішень.

- Я також на це сподіваюсь.

Розмову вів Іван ДУБНИЦЬКИЙ,

редактор газети «Овруцький голос»