Андрій Курінський: до вирішення проблеми всихання лісу мають долучитися усі
- 03.03.2017 02:00
- Автор: Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Насамперед представників громадськості ознайомили з основною гіпотезою науковців щодо причин всихання, яка говорить, що глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме
такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі і є причиною «посиніння» деревини.
«Найболючішим є те, - каже директор лісгоспу Олександр Павлушенко, - що хвороба поширюється надзвичайно швидко. І поки підприємство отримає всі необхідні дозволи на проведення санітарних заходів – уражені дерева втрачають якість. Від цього недоотримує і підприємство, і місцеві бюджети. Адже посиніла деревина годиться хіба що на дрова, а рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів від реалізації дров у рази менша, ніж від реалізації ділової деревини.»
В Можарівському лісництві сільським головам та представникам засобів масової інформації лісівники демонструють цілі ділянки соснового лісу з рудою кроною, з сухими верхівками та зі стовбурами без кори. На пошкоджених екземплярах легко знайти і «винуватця» - вершинного короїда.
Тут же гостям пропонують оглянути розпилений на частини стовбур хворого дерева: «посиніння» в ньому поширюється від верхівки донизу.
«Якщо дерево зрізати на початковій стадії захворювання, - пояснює гостям Олександр Павлушенко, - то нижня частина стовбура ще не зовсім втрачає свої ділові якості. І пеньок має вигляд здорового. Отож нерідко доводиться чути звинувачення, що під виглядом хворих дерев зрізаємо і цілком здорові. Тут ви на власні очі змогли переконатися, що це не так. Тому й звертаємося з проханням, щоб пояснювали громадам, що хвороба ця ось така підступна».
«Діалог з місцевими громадами має тривати постійно, - роз’яснює ситуацію Андрій Курінський, - щоб люди відчували проблему лісу, щоби ми могли обєднатися і разом домагатися прийняття виваженого господарського рішення, як вийти з цієї ситуації з мінімальними економічними втратами. Бо на сьогодні законодавча база, за якою працюють лісівники, на жаль, далека від досконалості. Кожен житель області має знати про проблему, про її динаміку, а вона нині досить вражаюча. Дискредитація державної лісової охорони в засобах масової інформації на сьогодні досягла максимально високого рівня, лісівника вважають мало не ворогом лісу. Через це та через певне нерозуміння у найвищих владних кабінетах реального стану справ у держлісфонді, численні звернення лісівників залишаються без належного реагування. Тому вихід із ситуації бачу такий: лісівники, місцеві громади, екологи, лісопатологи, засоби масової інформації, об’єднавшись, разом виробляють пропозиції, запрошують представників уряду до лісу, знову ж спільно пояснюють проблему і тільки таким чином ми зможемо домогтися внесення поправок до існуючих санітарних правил. Я хочу, щоб усі зрозуміли, що тут ні в якому разі не йдеться про те, що лісівники руками громадськості хочуть збільшити квоту на рубки. І хоча кожен сільський голова повинен розуміти, що від діяльності лісгоспу залежить і бюджет очолюваної ним ради, мова йде не про кошти – мова йде про майбутнє лісового Полісся як такого.»
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
Календар новин
Меню новин
Категорії новин
Архів новин
- грудень 2023: 1 шт.
- листопад 2023: 2 шт.
- жовтень 2023: 2 шт.
- вересень 2023: 2 шт.
- липень 2023: 1 шт.
- червень 2023: 3 шт.
- травень 2023: 6 шт.
- квітень 2023: 5 шт.
- березень 2023: 3 шт.
- лютий 2023: 2 шт.
- грудень 2022: 5 шт.
- листопад 2022: 4 шт.
- жовтень 2022: 6 шт.
- вересень 2022: 15 шт.
- серпень 2022: 18 шт.
- липень 2022: 10 шт.